Завідуюча – Жовнерчук Ольга Михайлівна.

Методичний центр відділу культури і туризму здійснює методичне керівництво клубними закладами і колективами художньої самодіяльності району.

Директор – Зелінський Георгій Васильович

Центральна районна бібліотека: директор - Порхун Людмила Василівна;
Дитяча бібліотека: завідуюча - Мацієвська Наталія Іванівна;
Юнацька  бібліотека: завідуюча - Кирилова  Надія Миколаївна.

Директор – Слівінський Володимир Миколайович.

Спеціаліст з охорони пам”яток та культурної спадщини – Юзефович Олена Петрівна

Директор – Трохименко В’ячеслав Миколайович.

Директор – Антонюк Зінаїда Онуфріївна.

         Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й.Д.Буханчука було відкрито в серпні 1974 року в вестибюлі Студеницької середньої школи, а  1985 році музей перемістили в нове спеціально збудоване приміщення в селі Кмитів ( в 600 метрах від траси Київ – Львів). У цьому мистецькому закладі  Й.Д Буханчук  зумів зібрати більше 3 тисяч картин та помістити їх в просторих  залах музею. В 1975 році йому присвоєно звання «народного». В  травні 1986 року Рішенням Ради Міністрів УРСР музею було присвоєно вищий статус і перейменовано в Державний музей радянського образотворчого мистецтва. На даний час музей очолює молодий, енергійний керівник – Хитрий Ярослав Олексійович.

      В експозиціях музею 750 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, які розмістились  в 10 залах площею 1500 квадратних метрів. Вони побудовані за участю досвідчених московських спеціалістів   – заслуженого діяча мистецтв РРФСР В.Володіна, мистецтвознавця М.Бодрової і доцента державного університету ім. Ломоносова М.Яблонської.

Мудрою є та нація, яка береже  та передає прийдешнім поколінням скарби, що вирізняють її з поміж інших: фольклор, національні обряди, традиції.  Наше завдання – зберегти святині української культури, невичерпне джерело народної творчості, долучити молодь до неповторної української народної пісні, бо вони мають винятково важливе значення для відродження історичної пам”яті і духовності українського народу. Саме для цього працівники методичного центру відділу культури і туризму райдержадміністрації 4 листопада 2011 року в районному Будинку культури організували та провели свято  «Фольклорне намисто»,

6 березня 2012 року в селі Слобідка стартував традиційний фестиваль самодіяльної народної творчості «Струни серця». Дійство такого характеру, на якім демонструють свою майстерність аматори сцени, що займаються при клубних закладах, проводиться лише в нашому районі. У цьогорічному фестивалі, за розпорядженням голови районної державної адміністрації, братимуть участь 30 закладів культури району. Проводитиметься фестиваль по чотирьох зонах в селах: Слобідка, Травневе, Вільня та Щигліївка.

У Будинку культури с.Слобідка звітували аматори сцени сіл: Слобідка, Теснівка, Торчин, Гуменники, Кам’яний Брід. 130 учасників художньої самодіяльності демонстрували свої таланти у різних жанрах: вокальному, танцювальному, театральному та художнього читання.

         Хай Господь завжди охороняє диво-голоси ті, що несуть у світ pадість ту, що всіх людей єднає і із буднів кличе у політ. 

    Хвиля  районного фестивалю самодіяльної народної творчості «Струни серця», що розпочав свою ходу 5-го березня 2012року та яскраво розфарбував Коростишівщину розмаїттям місцевих талантів, докотилася до завершення. Дійство такого характеру, на якім демонструють свою майстерність аматори сцени, що займаються при клубних закладах, починаючи з 1978 року - стало традиційним і  завершилось в сільському Будинку культури села Щигліївка.

З 26 по 31 березня  2012  року в приміщенні Коростишівського районного Будинку культури  відбулося навчання для працівників сільських закладів культури району, що організовані та проведені Центром підвищення кваліфікації працівників культури, мистецтва  і туризму Житомирської обласної ради (директор центру  Примачук Алла Анатоліївна). Курси відвідали 44 працівники сільських закладів культури Коростишівського району. Тематика навчання: «Стан та перспективи розвитку культурно - дозвіллєвої діяльності».

О пісне! Пісне! Звідки в тебе сили, що люди серцем горнуться до тебе?

Мабуть тебе колись благословило своїм перстом святе і мудре небо.

І ти живеш, бо маєш вічно жити, щоб дарувати крила нашим долям.

Умієш здавна в душах запалити свічу любові, твій небесний голос.

Кожен істинний українець має цінувати та любити творчий спадок своїх пращурів – народні пісні – безмежні, як українські степи чи чумацький шлях, чарівні - як бузкова травнева ніч і солов'їні, як материнська колискова. Кажуть, на світі стільки пісень - скільки українців. І в цей весняний день вічна ріка духовних багатств: поетичного слова, пісенних перлин, давніх обрядів і традицій, в повній силі ожила на  сцені районного Будинку культури.